Український журнал
Всі попередні номери
Наш читачу!
Вже кілька тижнів світ живе подіями, які відбуваються у Північній Африці та на Близькому Сході, де престоли хитаються під — ще місяць тому здавалося — вічними володарями. Але нас, у зв'язку із цими подіями найбільше зацікавило те, чи виніс Європейський Союз урок із цих заворушень? Чи зрозумів, що «ефект доміно» може невдовзі захопити й інші регіони? І чи у зв'язку з цим планує змінити свою «стратегію» у відносинах із авторитарними сусідами на схід від своїх кордонів? Наразі здається, що урок не вивчено. Проблеми «ефекту доміно» будуть вирішуватися, щойно коли вони виникнуть. А стратегія не змінилася, бо її й не було.
Принаймні таке враження виникає, коли замислюєшся над листом, адресованим главі дипломатії ЄС леді Ештон, у якому міністри закордонних справ шести країн-членів ЄС (між ними, для прикладу, й такі гравці, як Франція, Іспанія чи Словенія) просять зменшити підтримку країнам «Східного партнерства» на користь держав Північної Африки та Близького Сходу. І ще в додатку до листа подають дуже суперечливі числа. Буцімто, за їхніми розрахунками, ЄС виділяє на кожного єгиптянина лише 1,8 євро, в той час, коли на кожного жителя Молдови аж 25 євро. Надіймося, що пані Єштон у своїх підрахунках візьме під увагу ще той факт, що в Єгипеті живе 73 мільйони людей, а в Молдові — близько чотирьох, і що кінцеві суми виразно грають на користь південних сусідів.
Олаф Осіца в інтерв'ю, яке знайдете в рубриці «Гості», стверджує, що «географія має велике значення», і тому зрозуміло, що південні країни ЄС будуть більше зосереджуватися на південних сусідах, а східні — на східних. Але разом із тим заступник директора Центру східних досліджень замислюється над тим, «чи не повинна Польща більше цікавитися країнами Північної Африки». Мабуть, так. А такі країни, як Іспанія, Італія, Греція, Франція могли б більше цікавитися питаннями «Східного партнерства».
Це виклик для країн Центральної Європи, бо саме вони мали б довести південно-західним членам ЄС важливість цього питання. Угорщина в цьому напрямку навряд чи встигне багато зробити. Нині вже відомо, що саміт глав держав і урядів країн «Східного партнерства», який мала провести Угорщина як головуюча країна Ради ЄС, з кінця травня перенесено на осінь. Тобто цим уже займатиметься Польща. Країна чи не найактивніша і заангажована в східному від кордонів ЄС напрямку. Але чи знайде Польща в цій справі відчутну підтримку своїх центрально-європейських партнерів?
P.S.
Редакція «Українського журналу» просить вибачення у своїх читачів за те, що кілька місяців «УЖ» виходив раз на два місяці. З березня «УЖ» знову — щомісячник.
Скачати повну версію: 3/2011 [PDF, 2.2 Mb]
Статті в номері:
вдома на чужині
- Вишеград: повний сили і двадцять років по тому
- Не стало Юрія Новосільського
- Книжка американського історика про Голокост розсварила поляків
- Про українську науку, американський диплом та Екваторіальну Гвінею
- Про київські каштани та про вчительок української мови
гості
тема
- Європа не може дозволити собі ще однієї Білорусі
- Шістнадцять років стабільного режиму
- Друзям — усе, а ворогам — навіть не закон?
- Ядерна загроза Європі
- Застаріла дипломатія
з краю
- ВО «Свобода» — «темна конячка» українського націоналізму
- «Свобода» в гетто
- Олександр Павлюк: «Для України головування в ОБСЄ може стати кроком в напрямку європейської інтеграції»
- Перший рік президенства Януковича — позитиви і їхні негативні наслідки
культревю
- Сашко Ушкалов: «В українській літературі бракує текстів із претензією на інтелектуальність»
- KNOW-HOW-NOW?
- Кумис Батия
- Пішли у вічність
- Принади ялтинського не-сезону
Всі попередні номери