УЖ
Українська Čeština
Polska English
LVIV - Open to the World

Український журнал - 3/2010

Дочекався, бо вже давно „в черзі стаял“

(Скачати весь номер: 3/2010 [PDF, 3.2 Mb])

   Текст:  Богдан Копчак, Київ-Прага

 

   Вибори президента України відкрили Віктору Януковичу, анти-герою 2004 року, дорогу до найвищої посади в країні і водночас поставили крапку в помаранчевому періоді. А символом поразки „помаранчевих“ можна вважати тих 5,45 відсотків голосів, які Віктор Ющенко отримав в першому турі виборів.

 

   В народі переможця виборів вже прозвали лагідним прізвиськом Яник. Яким президентом буде він для України, покаже час. Наразі нагадаємо, яким показав „Яник“ себе під час кампанії.

 

 

Принципова позиція нового президента

   Перед другим туром виборів Віктор Янукович відмовився від участі в телевізійній „дуелі“. Погодився лише відповісти на заздалегідь узгоджені запитання присутніх журналістів. Відповідав він повільно, українською мовою, формулюючи прості, але цілком неконкретні речення. Часом навіть здавалося, ніби хтось запустив кандидатові „не ту стрічку“ чи подав не той аркуш паперу.

   Коли один із журналістів запитав Януковича, чому він хоче стати саме президентом, а не прем’єром, адже в голови Кабміну більше повноважень, ніж у президента, Віктор Федорович відповів: „Я... я вам скажу так, що я давно вже в черзі стаю, і я не хочу з неї виходити. Це моя вже принципова позиція, вот..., але ми подивимось, я знайду таку позицію, яка принесе найбільшу користь для країни, і дасть мені можливість реалізувати мої плани“. А на запитання, чи він як президент планує провести перерозподіл повноважень, Янукович мабуть вперше і востаннє всміхнувся й відповів: „Паживемо – побачимо!“

   Віктор Федорович переконував, що українці за п’ять років після Помаранчевої революції зневірились, розчарувались і хочуть змін. Тому після виборів і перемоги лідера Партії регіонів пообіцяв, що дійде до зміни формату коаліції та зміни уряду. Янукович однак не згадав, що до влади, в якій розчарувалося населення за останніх п’ять років, належав і він особисто.

   „Довіри немає... до... цієї влади, яка п’ять років працювала неефективно. Як... як тільки я отримаю май... мандат довіри... от..., це означає, що я повинен зробити все, з чим я йшов на вибори. Та програма... мені люди довірили її реалізувати. І безумовно я її буду реал... буду її реалізовувати, я буду організовувати ефективну владу... Я повинен зробити, щоб економіка була зростаючою... Я повинен згуртувати навколо цієї роботи не тільки політиків, професіоналів, а й суспільство, щоб в суспільства була мотивація“, – абсолютно непереконливо втовкмачував телеглядачам кандидат у президенти.

   Чому він почувався так некомфортно? Звісно, через українську, бо в наступні дні його можна було почути лише російською, причому говорив вільно і самовпевнено. І на завершальному мітингу в Києві, і на „своїй“ виборчій дільниці, і в неділю ввечері у „своєму“ штабі, коли перед десятками телекамер та мікрофонів назве себе переможцем. Українською Янукович звертається до народу лише у відеозаписі.

 

 

Марна боротьба

   „В останній час появились такі інформаційні хвилі, які повідомляють суспільство, що з 2004 року Янукович змінився, що він зненацька став політиком, який стоїть за розвиток демократії. Я можу вам сказати, що всі останні події, які відбуваються під час президентських виборів, говорять: Янукович з 2004 року, коли стояв на чолі масштабної фальсифікації виборів президента, не змінився“, – застерігала виборців Тимошенко перед другим туром.

   Справді, Янукович не вважає Майдан чимось позитивним. Він не вбачає в ньому фактор, який призвів, між іншим, і до лібералізації суспільства, і позбавив ЗМІ „темників“, і перевів українську демократію з формату de jure у формат de facto. Майдан, за словами Януковича, приніс „демократію для обраних, а для всіх останніх – закон“.

   „Я буду боротися за кожний чесний голос в нашій державі. І буду боротися за те, щоб за будь-яких умов усе ж таки вибори були проведені максимально чесно. Якщо це все буде зруйновано остаточно, я буду звертатися до народу України просто повстати проти таких технологій, які не дають можливість їм чесно вибрати владу в державі“, – проголошувала Юлія Тимошенко, натякаючи, що покличе народ „на барикади“. Її слова зацікавили пресу, однак аналітиків не переконали, а виборців не зворушили.

    Чому? Бо Юлія Володимирівна на сьогодні втратила багато своїх прихильників, які хоч і залишилися її виборцями чи навіть віддали їй голоси в другому турі, проте вже перестали бути її вболівальниками. Тимошенко презентує себе як патріота України, але багато людей розчарувалося в ній через невиконані обіцянки, недолуге протистояння кризі, популізм, а також – схильність зловживати адмінресурсом.

   Під час прес-конференції в стінах Кабміну, яку перед другим туром кілька українських телеканалів транслювали в прямому ефірі, і яка була повністю присвячена передвиборчій боротьбі з Януковичем, у Тимошенко відверто запитали, чому її прес-конференція як кандидата відбувається саме в будинку уряду, і чи не вважає вона це зловживанням адмінресурсом. Відповідь прем’єр-міністра, м’яко кажучи, ошелешила.

   „Я перевірю, як іде трансляція. І я переконана, що сьогодні трансляцію вигідно робити всім каналам, тому що це є суспільнозначима новина, яка мусить бути донесена до кожної людини в нашій державі“, – відповіла Тимошенко.

   Навіть попередження, заклики та натяки Юлії Володимирівни про можливість нового Майдану не допомогли їй стати першим президентом-жінкою. За остаточним підрахунком голосів ЦВК, Янукович отримав 48,95 %, а Тимошенко –45,47 %. Порівняно з результатами першого туру виборів, кількість голосів за Януковича зросла на понад 13 відсотків голосів, а Тимошенко здобула більш ніж 20 відсотків нових голосів.

 

 

Непевна перемога і програні голоси

   Яник переміг. Наступає ера його „каманди“, бізнесменів і олігархів зі сходу, людей, які не обтяжуватимуть себе українською мовою. До вишиванок вони пієтету не від-чуватимуть, але можуть бути здібними господарями і навіть такими собі російськомовними патріотами України. Проте і новий президент, і його люди повинні пам’ятати, що більше половини України висловилися проти них. Вперше президентом України стає людина, яка отримала в другому турі менше 50відсотків голосів, перемогла в менш ніж половині областей, і не перемогла в столиці.

   Тимошенко програла. Але не тому, що під час голосування та підрахунку голосів відбулись якісь масштабні порушення. І не тому, що Вищий адміністративний суд відмовився розглядати скарги за процедурою, запропонованою прем’єром. Президентом вона не стала тому, що 4,36 % виборців, які прийшли на дільниці, проголосували проти обидвох кандидатів. Значна частина цих голосів могла би бути її голосами.

Український журнал