Український журнал - 4/2009
Про закономірне і парадоксальне
(Скачати весь номер: 4/2009 [PDF, 2.6 Mb])Текст: Ігор Жданов, президент Аналітичного центру "Відкрита політика"
Вибори в Тернополі є недобрим прологом до президентських виборів 2009–2010
року. Так, як колись Мукачеве стало недобрим прологом до виборів 2004 року. А їхні результати є, з одного боку, закономірними, а з іншого – просто парадоксальними.
Закономірним є результат Всеукраїнського об’єднання „Свобода“. Напевне закономірним є і результат БЮТ. Але що здивувало, шокувало і викликало певну занепокоєність – це результати „Єдиного Центру“ та Партії регіонів. Напередодні виборів практично всі соціологічні дослідження показували, що Партія регіонів набере близько 2 %, а „Єдиному Центру“ давали 3–4 %, щонайбільше 6 %(стільки давала соціологічна група „Рейтинг“, яка, наскільки мені відомо, працювала з ЄЦ). Тому плюс 8 відсотків і для ПР, і для ЄЦ навряд чи свідчить, що це підтримка виборців. Є така наука як електоральна соціологія. Вона говорить, що двократне чи п’ятикратне збільшення рейтингу за кілька днів перед виборами неможливе. Щоб відбулися такі кардинальні зміни в суспільній свідомості потрібні надзвичайні події. Таких речей не відбулося. Тому потрібно розібратись, що там відбулося: масові застосування адміністративного ресурсу, масова фальсифікація, чи головна ідея була завалити БЮТ і прем’єр-міністра?
Я б звернув увагу, аналізуючи результати виборів, на дві обставини. Перша – транспортування бюлетенів. Вони були отримані на підприємстві „Збруч“. Ніхто їх не охороняв, спостерігачів ніхто, крім „Свободи“, не відправляв, ніхто не супроводжував. Це досить серйозний запит щодо чистоти виборів. І друга обставина. Явка після двох годин зросла на 5 %, а потім на 15 %. Ці 15 % відсотків мене хвилюють. Можливо, там були суттєві порушення законодавства. В цьому потрібно розбиратись. Як у судовому порядку, так і слід створити Тимчасову слідчу Комісію Верховної Ради. На тернопільських виборах пройшли апробації політичні технології, що їх намагатимуться застосовувати по всій країні. І вони нічого не мають спільного ані з демократичними, ані з справедливими виборами.
Події 2004 року будуть здаватися нам бійкою в дитячому садочку, порівняно з розпалом політичної боротьби, яка очікується на виборах 2010 року.